Time and Material по-українськи: коли розробник не відповідає за якість

Договори в IT практично завжди кастомні — тобто розробляються для  конкретного випадку. Звісно, власники компаній і IT юристи не вигадують кожного разу велосипед, а беруть за основу найбільш поширені їх види: Time and Material (T&M), Fixed Price, Out Staff, SLA та інші. Більшість з них є перевіреними досвідом і збалансованими з точки зору захисту інтересів обох сторін — замовника і розробника.

Та в Україні щось пішло не так. Вже стає типовою ситуація, коли замовники в договори з нижчим рейтом (як T&M) включають вимоги з договорів, у яких рейт помітно вищий. IT компанії погоджуються на такі умови, з одного боку — через нерозуміння суті конкретного виду договору, з іншого — через небажання псувати стосунки з клієнтом. І втрачають на цьому фінансово. Щоб це не стало правилом і для вас, давайте розберемося, які умови передбачають основні види договорів. Почнемо з Time and Material як найбільш поширеного.

T&M: розробник не відповідає за якість

“Не відповідає за якість” не в тому сенсі, що з Time & Material розробник може працювати неякісно. А в тому, що T&M не передбачає критеріїв якості, за якими ваша робота буде оплачена. Що це означає на практиці — читайте далі.

Договір Time & Material фіксує модель співробітництва, за якої замовник оплачує не досягнення певного результату (критеріїв якості), а людино-години, витрачені на розробку і впровадження продукту. Цей договір найкраще підходить для масштабних і тривалих проєктів, коли складно визначити повний обсяг робіт і терміни їх завершення.

Такі проєкти на старті є, скоріше, баченням замовника, яким повинен бути кінцевий результат, а не готовим ТЗ. Тому робота над ними розбивається на задачі або етапи, які можуть змінюватися в ході реалізації. Оскільки задачі не деталізовані на старті, неможливо зафіксувати і критерії якості їх виконання. А значить виконавець не відповідає за якість і оплата його роботи не може бути до неї прив’язана. 

Команда розробників визначає кількість людино-годин, потрібних для реалізації певного етапу чи задачі. Це число множиться на ставки залучених розробників. Так ми отримуємо фінальну вартість етапу. Проте вона може змінюватися, якщо замовник вирішить щось додати вже в процесі чи по завершенню робіт. Саме тому рейт у Time & Material є зазвичай нижчим, ніж у договорів Fixed Price (де в рейт закладається і вартість потенційних переробок та ін.)

Наприклад, вам замовили розробку сайту ресторану. Вирішили працювати за Time & Material. Домовилися, що на першому етапі буде створено головну і кілька сторінок меню. Проговорили, які елементи кожна з них має містити, як вони повинні розміщуватися і т.д. Ви виконали все вчасно і відповідно до домовленостей. Приймаючи роботу, замовнику здалося, що варто пришвидшити перехід між сторінками з умовних 2 секунд до 1. Оскільки це не було погоджено до початку робіт, працюючи за Time & Material, ви говорите замовнику: “для цього нам потрібні ще 10 людино-годин, вартість кожної з них — 40 доларів”. І замовник або погоджується на ваші умови, або залишаєте все, як є.

Маєте запитання до юриста, який розуміється на договорах Time & Material — переходьте за посиланням.

Time and Material по-українськи

Зараз ми часто стикаємося з ситуаціями, коли компанії домовляються працювати по Time and Material, але критерії якості в тій чи іншій формі все одно залишаються в договорах. В результаті розробники працюють по нижчому рейту, але якщо їм знадобиться додатковий час для досягнення певних критеріїв якості, його вже замовник оплачувати не буде.

Або з моделі Fixed Price в договір Time and Material непомітно заповзає така штука, як сплата замовником лише undisputed інвойсів. Тобто, якщо клієнт з чимось в інвойсі не згоден, то такий інвойс автоматично стає disputed, і можна його законно не оплачувати.

Наприклад, ви підписуєте договір,  за яким зобов’язуєтесь виконати визначений об’єм робіт до 1 травня. За “правильним” Time and Material, замовник має розрахуватися з вами, коли буде виконано цей об’єм робіт. Але часто в такий договір додають пункт про стадію приймання роботи. Клієнт умовно говорить вам: “Я маю сплатити протягом 5 днів по завершенню цього об’єму робіт по indisputable інвойсу”. Тобто, якщо об’єм виконано, але клієнт чимось незадоволений (а незадоволений він може бути чим завгодно — критеріїв якості в договорі немає), то він отримує право не оплачувати вашу роботу, поки не стане так, щоб він був задоволений. І час витрачений на переробки команді навряд оплатять.

Таке змішування правил з різних видів договорів найчастіше йде на користь замовника. 

Погоджуючись працювати за Time and Material з включенням умов, що суперечать самій його суті, компанії-розробники втрачають, в першу чергу, фінансово. При цьому мало хто рахує, скільки людино-годин витрачається на досягнення критеріїв якості, які не були закладені в домовленості. Відчували колись, що гроші компанії витікають, як  пісок крізь пальці? Зазвичай це сюди.

Крім фінансових втрат, компанія зазнає і емоційних негараздів. Людям не подобається виконувати додаткову роботу без додаткової оплати. Команда демотивується, втрачає ентузіазм, професійний драйв. 

Тож як IT компаніям перестати втрачати гроші

Варто позбуватися згубної практики використання договорів Time and Material у спотвореному вигляді. Вона несе IT компаніям збитки й інші негаразди. Що для цього потрібно?

1. Ви і ваші юристи маєте точно розуміти специфіку договору Time and Material (в різних його варіантах). Суттєві його ознаки:

• замовник не має чіткого ТЗ, а тільки загальне розуміння, який потрібен результат, 
• договір не містить критеріїв якості в будь-якому вигляді,
• оплата роботи — за людино-години, витрачені в певний період роботи над проєктом, а переробки оплачуються по такому ж принципу.

2. Уважно вичитуйте договори до підписання. У разі потреби не соромтеся пропонувати клієнту переглянути пункти, які викликають у вас  занепокоєння. Адже виставляти клієнту рахунок за позапланову роботу, працюючи за Time and Material — це нормальна світова практика. 
Всім, хто бере участь у перемовинах з потенційним замовником від вашої компанії, важливо розуміти, що ви потрібні замовнику не менше, ніж він потрібен вам. А значить, є підстави для підписання збалансованого договору, який однаково захищатиме інтереси всіх сторін. Якщо хочете поговорити про це з IT юристом з Tretten Lawyers, переходьте за посиланням.