Оплачувана перерва гіг-спеціаліста в Дія Сіті: виплати під прицілом податкової

Дія.City створювався як режим, який мав спростити роботу ІТ-компаній: зрозумілі правила гри, нижче податкове навантаження і гнучкіші формати співпраці зі спеціалістами. Значною мірою це справді спрацювало – особливо після започаткування гіг-контрактів.

Щоправда, разом із гнучкістю з’явилися і нові зони невизначеності, одна з яких – це виплати гіг-спеціалістам. На перший погляд – технічне питання, та на практиці це потенційна точка конфлікту з податковою.

У цій статті розбираємо з Максимом Носаревим, СЕО юридичної  компанії  Tretten Lawyers, нюанси оплачуваної перерви гіг-спеціаліста і чому саме вона стала джерелом правової невизначеності в рамках Дія.City.

Матеріал опублікований на сайті ain.ua

Як влаштована робота в Дія.City: коротко про головне

Наразі компанії-резиденти Дія.City можуть залучати спеціалістів двома основними  способами: за трудовим договором (або трудовим контрактом) або за гіг-контрактом.  Якщо з першим варіантом зрозуміло – він більш врегульований законодавством, то з другим часто виникають питання.

Гіг-контракт – це не просто робота з ФОП на аутсорсі, а щось середнє між трудовим договором і незалежним підрядом. Людина не є найманим працівником у класичному розумінні, але й не зовсім “вільний художник”. 

Винагорода vs інші виплати: де проходить межа

Щоб залишатися постійним резидентом Дія.City, компанія повинна відповідати двом базовим критеріям:

• Середня винагорода – не менше 1200 євро;
• Середня кількість спеціалістів – не менше 9 осіб.

!Важливо: ці вимоги можуть не виконуватись стартапами до кінця наступного календарного року після набуття резидентства (наприклад, якщо компанія стала резидентом Дія.City в лютому 2026го, – то до кінця 2027 року). Але у подальшому і такі стартапи мають відповідати всім вимогам.

Зазвичай питання у айтівців виникають якраз щодо грошей: а що можна вважати винагородою? Адже для працівників за трудовим договором існує усталена практика, роз’яснення, нормативка, а для гіг-спеціалістів такого не так багато (режим працює лише кілька років, і багато питань досі досліджуються і бізнесом, і державою методом спроб та помилок).

При визначенні, які саме виплати відносяться до винагороди, використовуємо визначення закону “Про стимулювання розвитку цифрової економіки” (далі – Закон): 

“За виконані протягом місяця роботи (надані послуги) гіг-спеціалісту виплачується винагорода у розмірі, порядку та строки, визначені сторонами в гіг-контракті з урахуванням положень цього Закону. Розмір винагороди за гіг-контрактом може встановлюватися за період або розраховуватися залежно від обсягу виконаних робіт (наданих послуг) чи кількості часу, витраченого на їх виконання (надання).”.

Закон визначає, що гіг-спеціаліст отримує винагороду за виконання роботи або надані послуги: є робота – є оплата.

При цьому усі інші виплати, які можуть бути здійснені на користь гіг-спеціаліста (у т.ч. компенсації, оплата часу тимчасової непрацездатності) прямо законом не названі як складова частина винагороди. І у межах цієї прогалини випливає одна конкретна річ, яка вже зараз цікавить ІТ-компанії: як бути з оплачуваною перервою? 

Оплачувана перерва як сіра зона 

Гіг-спеціаліст, згідно із законодавством, має право на оплачувану перерву – це 17 робочих днів на рік, такий собі аналог відпустки для найманого працівника.

Здавалося б, усе логічно: людина йде на перерву і компанія їй платить. Але юридично виникає важливий нюанс:

Якщо для найманих працівників в Інструкції зі статистики заробітної плати прямо вказано, що відпускні є частиною фонду оплати праці, то для гіг-спеціалістів такої норми немає.

Закон визначає оплачувану перерву як час відпочинку, а не як час надання послуг. Відповідно, виплата за цей час формально не підпадає під визначення винагороди – і тут починається сіра зона.

Уявіть: гіг-спеціаліст іде у перерву на 2 тижні, компанія виплачує йому половину місячної винагороди за цей час. Але податкова може розглянути цю ситуацію інакше: виплата за оплачувану перерву – це не винагорода за послуги, а значить пільгове оподаткування на неї не поширюється. У результаті виникає ризик, що такі виплати будуть оподатковуватися за загальними правилами: 18% ПДФО+5% військового збору замість 5% ПДФО (+5% ВЗ) за пільговою ставкою.

Погодьтесь, різниця суттєва, а з великою командою у компанії вона перетворюється на відчутні суми.

З 2022 року ми супроводжуємо отримання резидентства в Дія.City для ІТ клієнтів, консультуємо та навчаємо ІТ команди працювати в цьому режимі. Потрібна консультація ІТ юриста? – Зв’яжіться з нами.

Коли я стикаюсь із такою ситуацією в роботі з клієнтами, завжди чесно окреслюю два варіанти дій:

Варіант 1: Захищатися 

Правова позиція є: можна стверджувати, що оплачувана перерва є складовою винагороди, посилаючись на Закон, аналогію з відпустками та природу виплати. Такий підхід обгрунтований, іноді клієнти його обирають і я завжди попереджаю: це ризик, бо остаточне слово тут залишиться за судом.

Варіант 2. Попередити проблему  

Щоб не доводити до конфлікту, існує  кілька практичних кроків:

1. Прямо зафіксувати в гіг-контракті, що оплата перерви є частиною винагороди.
2. Розробити внутрішнє положення або наказ про обрахунок середньої винагороди для цілей Дія.City і окремо вказати в ньому, що оплата перерви включається до цього розрахунку.
3. Звернутися до Міністерства цифрової трансформації з офіційним запитом щодо роз’яснення: чи включається оплата перерви до бази для критерію резидентства 1200 євро.

Останній варіант є більш чистим з точки зору правової визначеності. Якщо Мінцифри надасть офіційне роз’яснення на вашу користь, це суттєво знижує ризик претензій від податкової. Але жоден із цих інструментів не дає 100% гарантії від претензій податкової, оскільки розʼяснення Мінцифри все одно не замінить по своїй  юридичній силі індивідуальну податкову консультацію чи узагальнюючу податкову консультацію з цих питань, розробити яку податкова щось не дуже хоче. 

А якщо ІТ спеціаліст не бере перерву

Важливо розуміти цікаву річ: перерва для гіг-спеціаліста є правом, а не обов’язком. І у період воєнного стану, коли спеціалісти не хочуть втрачати свої кошти, вони можуть просто не скористатися правом на перерву, і я часто зустрічаю це в проєктах.

Ця тенденція підсилюється загальним контекстом: українські ІТ-спеціалісти працюють в умовах війни, коли складніше залучати клієнтів, конкуренція на ринку зростає і мало хто обирає ризик. Тож вони часто вирішують скористатись своїм законним правом у перерву не йти.

Добре це чи погано? Вирішувати швидше тим, хто працює без відпочинку. 

Проте важливо пам’ятати: якщо гіг-спеціаліст з власної  ініціативи чомусь не використав оплачувану перерву, то вся виплачена йому винагорода має включатися в обрахунок критерія 1200 євро вже на 100%  без зауважень від податкової.

Та допоки ця прогалина існує, єдиного правильного рішення не буде і у кожному випадку потрібно робити окремий вибір, як діяти краще для вашої компанії і мінімізувати небажані наслідки.