Українські IT ФОПи за кордоном — як з цим жити далі

Багато співробітників українських IT-компаній через війну роз’їхались різними країнами. Орендували житло, влаштували на навчання дітей, налагоджують побут. Перший шок пройшов, і люди почали ставити собі питання, як їм жити далі. Як отримувати кошти і кому та як сплачувати податки, аби не нажити неприємностей. 

Українські компанії теж занепокоєні: як розраховуватися з людьми так, щоб і вони не розбіглися, і компанія не стикнулася з проблемами. 

Усім привіт, я адвокат, СЕО юркомпанії Tretten Lawyers Максим Носарев. На різні запити я досліджував ці питання, тож хочу поділитися своїми знаннями, які вже накопичилися у нас з колегами в процесі надання консультацій клієнтам. Сподіваюся, матеріал допоможе зорієнтуватися IT-підприємцям та спеціалістам розібратися з цими нюансами. 

Матеріал опубліковано на сайті dou.ua

Як IT компаніям оплачувати роботу українських підрядників в інших країнах

Практично всі компанії, які звертаються за юридичною допомогою через те, що їхні співробітники роз’їхалися різними країнами, занепокоєні, тим, як зараз правильно оплачувати їхню працю. Адже якщо з якихось причин вони не зможуть це робити, є великі ризики, що спеціалісти знайдуть собі іншу компанію. Неважливо, що це може відбуватися з технічних причин — людям потрібно годувати себе та свої родини. А спеціалісти, тим паче висококваліфікованих, швидко та якісно замінити навряд вийде.

То ж ми з колегами разом шукали дозволені шляхи та оцінювали різні варіанти розвитку подій, щоб надалі мінімізувати ризики небажаних наслідків як для ІТ-компанії, так і для її команди.

Потрібно знайти індивідуальний сценарій для вашої компанії? – Консультацію можна отримати за посиланням. 

Нижче пропоную різні сценарії продовження роботи українських підприємств.

#1. Відкрити компанію в Європі та найняти своїх спеціалістів там

Це перше, що приходить на думку більшості власників і СЕО українських IT-компаній. Оцінюючи податкові ставки в європейських та деяких інших країнах, ми предметно побачили, що в Європі набагато вищі податки, ніж ми звикли в Україні. Як мінімум, це не відповідний варіант для аутсорса.

Річ у тім, що аутсорс — це не високомаржинальний бізнес. Маржа тут складає приблизно 20%. Можливо. якщо комусь пощастило, то 30%. І якщо компанія буде сплачувати податки на оплату праці команди, маржа просто нівелюється. 

Отже, в більшості випадків це невигідний і недоречний варіант.

#2. Відкрити рахунки спеціалістам в іноземному банку

Теоретично, це можливо. Практично – теж можливо, але не так просто. Коли ми почали вивчати даний напрямок, виникло питання: рахунок відкривати на ФОПа чи на фізичну особу?

Проконсультувалися з цих питань з банкірами, і виявилося, що дуже мало європейських банків взагалі можуть відкривати рахунки на українських підприємців.

Рахунок на фізичну особу. Якщо відкривати рахунки просто на людей, кошти компанії випадають зі звичної схеми відносин компанії і підрядника ФОПа. Також з податкової точки зору виникають зовсім інші витрати: замість звичних 5% це створює навантаження вже в 19,5%.

Рахунок на ФОПа. Якщо все ж таки докласти зусиль і знайти банк, який відкриє рахунки українським ФОПам, можуть виникнути проблеми з точки зору українського валютного контролю.

В Україні діють досить архаїчні норми, за якими валютна виручка має потрапляти в країну. Таким чином Нацбанк оберігає стабільність нашої економіки. Раніше підприємцям давали досить короткий термін, протягом якого вони мали повернути валютну виручку в Україну. Зараз його збільшено до 180 днів. Але само собою це зобов’язання — повернути виручку в країну — ніхто не відміняв.

На практиці це означає наступне. ФОП відкрив рахунок в умовно польському банку. Отримує туди гроші і живе на них в Польщі. В Україну ці гроші не заходять. Законослухняний ФОП декларує всі доходи і сплачує відповідні податки через свій український рахунок. Українська податкова не помітить тут жодних проблем і не матиме питань до ФОПа. Податкова не бачить рахунків, тому до певного часу це буде нормально працювати.

Але коли до ФОПа прийде перевірка з якоїсь причини, або він почне співпрацювати з компанією-резидентом Дія City (або ця компанія з часом захоче вступити до Дія City) і стане гіг-контрактором — тут, скоріш за все, на нього може чекати неприємний сюрприз, якщо захочеться при цьому закрити свій ФОП. 

Адже перед закриттям ФОП проходить податкову перевірку, для якої повинен подати всі роздруковані документи за своїми банківськими рахунками та контрактами. І з великою долею ймовірності виявиться, що цей ФОП порушив умови щодо повернення валютної виручки в Україну. В такому випадку йому доведеться сплатити чималий штраф. А він нараховується за кожен день протермінування.

Отже, цей варіант теж найчастіше не влаштовує компанії, як не дуже прийнятний. 

#3. Відкрити рахунок ФОПу в платіжній системі

Також є варіант відкрити рахунки на українських ФОПів в одній з великих платіжних систем, таких як Payoneer, Wise та інших. Адже так ми зможемо відкрити рахунок в будь-якому банку саме на ФОПа, а не на фізособу. Та проблема неповернення валютної виручки тут залишається все одно.

Частина експертів вважають, що в цьому немає проблеми, що є сертифіковані та верифіковані нашим Нацбанком платіжні системи, і можна скористатися ними без проблем. Але є інша частина експертів — і я відношуся до них — які вважають, що це все ж таки потенційно відкладена проблема. Тому не рекомендуємо масово обирати цей варіант компаніям і окремим ФОПам.

#4. Продовжувати сплачувати на українські рахунки ФОПів

В результаті для IT аутсорса найкращий варіант зараз — залишатися на старих добрих українських ФОПах, які були в нас і до війни. Адже і раніше розробники та деякі інші IT-фахівці завдяки віддаленій роботі дозволяли собі жити, де хотіли: хто в Таїланді, хто в Європі тощо. Компанії їм платили на українські рахунки. Вони користувалися цими грошима без жодних проблем. Тобто так можна робити. І ми найчастіше рекомендуємо так робити і надалі.

Правда, після такої рекомендації ми отримали немало запитів з переживаннями і запитаннями щодо того, як країна перебування ФОПа поставиться до цього. Розгляну це нижче.

Як правильно бути українським ФОПом за кордоном

З чисто формальної точки зору ці переживання не безпідставні. Є загальне правило, яке передбачає, що через 183 дні проживання в одній країні людина стає її податковим резидентом. В кожній країні є купа своїх правил і нюансів, але в середньому плюс-мінус діє саме така вимога.

Тобто передбачається, що через 183 дні наш ФОП має самостійно прийти до місцевої податкової і сказати: зареєструйте мене, я хочу тут сплачувати податки. 

Але якщо ви це зробите, то втратите помітну суму вашого доходу. Адже в більшості інших країн податки вищі, ніж в Україні. Іноді “вищі” означає, що податки там складають 40% чи 50%. А в деяких країнах діє прогресивний податок, коли розмір оподаткування збільшується відповідно до розміру доходу. Якщо мова йде про зарплату, то це однозначно набагато більше, ніж наші 19%.

Тобто при всьому бажанні бути законослухняним, мушу констатувати, що це буде прямо дуже невигідно для українських ФОПів.

Якщо спеціалісти ФОП виїхали не на ПМП, а приїхали до інших країн з розрахунком перечекати війну в безпечніших місцях, – дуже малоймовірно, що до них прийде місцева податкова з претензіями. Оскільки робота ФОПів-айтівців — це робота за комп’ютером, по суті, а не умовна праця складу чи кафе, де є контрагенти і клієнти. 

Зауважу, що я описую зараз ситуацію, актуальну для середньостатистичного українського IT ФОПа. Він/ вона отримує дохід, з якого напевно може дозволити собі орендувати житло, одягатися і харчуватися, навчати дітей, відпочивати, щось накопичувати. Якщо ж ви український підприємець, який має в планах дозволити собі купівлю будинку в європейській країні або авто преміум-класу — тоді раджу вам через 183 дні проживання в іншій країні стати на облік в місцевій податковій.

Для більшості країн, які прийняли українських біженців на час війни, люди, які не потребують соціального піклування, а можуть самі забезпечувати себе — це краще, ніж ті, хто після сплати податків потребуватиме соціальної підтримки з їхнього боку.

Саме тому я вважаю, що з точки зору виникнення небезпеки для українського ФОПа, що до нього прийде податкова країни, де він тимчасово перебуває, і змусить сплачувати податки — така ймовірність дуже низька. 

Залишились питання до юриста? – Пишіть скоріш мені тут.